Банк портретів / Дідухи Андрій і Анеля, Петрушка (Дідух) Стефанія

Дідухи Андрій і Анеля, Петрушка (Дідух) Стефанія

Андрій та Анеля Дідухи з донькою Стефанією проживали в с. Трійця на Львівщині. Напередодні війни добре зналися з єврейською сім’єю Печеників із сусіднього с. Топорів. Ті мали кілька крамниць, і Андрій часто купував у них продукти.

Із початком єврейських погромів четверо братів Печеників – Йосиф, Якуб, Майлах та Шмуель – попросили в Дідухів прихистку. Розповіли, що батьків уже немає, а їм уночі вдалося втекти лісом із села. Подружжя наважилося на непросте рішення – врятувати хлопців, хоча й саме жило в хаті з однією кімнатою. Тієї самої ночі викопали яму в коморі, мішками повиносили землю, і вже до ранку укриття було готове.

«Пам’ятаю все в найдрібніших деталях, бо мала вже 12 років. Це була весна 1942 р. Від мене батьки нічого не приховували, я чула всі розмови того вечора. Батьки навіть не радились – прийняли хлопців. Може, ще й тому що тато був лікарем і готовий був жертвувати життям заради порятунку іншого. Час був такий, що діти швидко дорослішали. Я навіть коли гралася з іншими дітьми, контролювала кожне слово. Коли йшлося про життя батьків, то язика за зубами тримали всі. Я не те, що мовчала, моє завдання було стежити за всім, що діється на вулиці. І коли були облави, то я стрімголов бігла додому й попереджала хлопців. А таких зачисток було чимало. Пригадую, якось прийшло кілька поліцаїв, один із яких приставив мені автомата до грудей і питав, чи є в хаті євреї. Казали, що розстріляють усіх, якщо знайдуть. І шукали дуже довго, штрикали сіно на горищі, світили лампою…» Зі спогадів Стефанії Петрушки (Дідух)

Тоді хлопців не знайшли. І всі наступні рази теж. Брати Печеники таємно прожили в Дідухів до кінця німецької окупації. Після війни емігрували до Польщі, а з часом роз’їхалися до Ізраїлю та США. На 20 років сім’ї втратили зв’язок. У 1965 р. один із братів – Йосиф – знайшов своїх рятівників уже в м. Львів. Відтоді їхні родини не переривали зв’язку.

У 2013 р. Андрій і Анеля Дідухи та їхня донька Стефанія Петрушка удостоєні звання Праведника народів світу.

Світлана Демченко

м. Київ

Національний музей історії України у Другій світовій війні

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека